Андрій Богданович: Що таке екзистенційний націоналізм

## 1. Що таке екзистенційний націоналізм

**Екзистенційний націоналізм** виникає не з ідеології, а з ситуації **граничної загрози**.

Його формула проста і жорстка:

> *або ми існуємо — або нас не буде.*

Це не про “кращу модель держави”, не про ВВП, не про етнографію.

Це про **буття проти небуття**.

Тому він:

* не потребує складної теорії;

* не апелює до майбутнього щастя;

* не торгується.

## 2. Чому саме війна його народжує

Війна робить те, чого не може зробити жодна ідеологія:

* скасовує абстракції,

* радикалізує вибір,

* стирає нейтральність.

У мирі можна бути “поза політикою”.

На війні **необраність теж є вибором** — і часто смертельним.

Тут екзистенціалістська теза *“ти відповідальний навіть за те, чого не робив”* стає буквальною.

## 3. Ключова інверсія: від «я» до «ми»

Класичний екзистенціалізм стартує з самотнього “я”.

Екзистенційний націоналізм робить різкий поворот:

> *я існую, бо існує “ми” — і навпаки.*

Це не розчинення індивіда, а **взаємна залежність буття**:

* моє життя має сенс лише якщо спільнота виживе;

* спільнота виживе лише через конкретні індивідуальні вчинки.

Тут народжується нова етика:

**жити — значить тримати позицію**.

## 4. Чому він такий мобілізуючий

Бо він говорить мовою, яку розуміє тіло, а не лише розум:

* страх смерті,

* сором втечі,

* гідність опору,

* пам’ять про загиблих.

Це не “віра в ідею”, це **переживання реальності**.

Ліберальні формули типу “цінності”, “права”, “процедури” у цей момент звучать порожньо — не тому що вони хибні, а тому що **запізнілі**.

## 5. Герой і смерть

В екзистенційному націоналізмі:

* герой — не той, хто сильний;

* а той, хто **прийняв можливість смерті** і не відступив.

Це майже чистий Гайдеґґер: *буття-до-смерті*, але не в тиші філософського кабінету, а в окопі.

Смерть тут не романтизується — вона **нормалізується** як горизонт.

## 6. Темна сторона (і її не можна ігнорувати)

Саме тому він небезпечний.

Коли “існування” стає абсолютом:

* будь-яка критика виглядає як зрада;

* мораль легко редукується до лояльності;

* насильство починає виправдовуватися самим фактом війни.

Екзистенційний націоналізм **не має вбудованих гальм**.

Він або переходить у правовий порядок після війни — або радикалізується до культу смерті.

## 7. Український випадок — не теоретичний

В Україні це не концепт, а **досвід**:

* ідентичність як рішення “залишитись”;

* мова як маркер життя, а не символ;

* держава як інструмент виживання, а не контракт.

Тут фраза

> “я українець”

> часто означає

> “я не зник”.

Це максимально екзистенційна формула.