А на місці невеликого поселення він розбудував нову столицю — Неаполь Скіфський. Наявність великої кількості еллінів у Неаполі дала підґрунтя для припущень, що за часів Скілура пізньоскіфська держава була монархією еллінистичного типу. Знаходився Неаполь на скелястому мисі. З північного сходу і північного заходу фортеця була захищена природними захисними спорудами. З найбільш доступних для противника південної та південно-східної сторін у межах 450 метрів була споруджена південна оборонна стіна, фланкована шістьма баштами, між двома з них знаходилися головні ворота міста.
На випадок тривалої облоги біля міської стіни було створено велике зерносховище. Тут археологи знайшли 60 зернових ям, ємність деяких із них досягала чотирьох тонн. Під час розкопок також було виявлено велику кількість кісток собак. Римський військовий теоретик Вегецій у своєму трактаті De re militari писав про звичай римлян на вежах утримувати собак, які відчували наближення противника і гавканням сповіщали про це. Цілком можливо, що для тієї ж мети використовували собак і у Неаполі Скіфському, чим і пояснюється наявність їхніх кісток.
У центральній частині міста та за його межами були побувані декілька будівель грецького типу — мегарони. Будівлі відрізнялися розмірами, але мали однакові пропорції — їх ширина була вдвічі меншою за довжину. Планування всіх цих будівель ідентичне, їхня ультова приналежність не викликає сумнівів. Тісне спілкування скіфів з греками тягло за собою різного роду культурні запозичення, які проявлялися також і у сприйнятті архітектурних форм та типів будівель, пов'язаних з релігією. Також в місті було декілька могильників.
Найцікавіший розташовувався на захід від головних міських воріт, та являв собою кам'яний склеп. Всього в склепі більше 70 поховань, зі знахідок — багато зброї та прикрас: латенські мечі, скіфські луки та стріли, списи, фібули, та рештки коней і собак. Біля одного з входів в склеп були виявлені кістки собаки, яка мала стати ритуальною перешкодою проти спроб проникнення. Зліва від цього входу, біля південної стіни, було виявлено залишки дерев'яного саркофага, прикрашеного різьбленням, в якому і знаходилися рештки, ймовірно, Скілура.
Його череп демонструє невеликі, середньо-високі очні орбіти та виступаючі вперед, важкі, сплющені надбрів'я, що нагадує скоріше стародавній кроманьйонський тип. Ніс сильно виступаючий вперед і різко профільований, хоча носовий отвір невеликий. Нижня щелепа достатньо масивна, особливо підборіддя. Оцінити вік складно: черепні шви вказують на приблизно 50 років, але знос зубів та загальна структура кісток вказують на менший віковий діапазон, ймовірно, не старше за 40-45 років.
Загинув цар в битві. Щоб отримати перевагу над Херсонесом, він об'єднався з сарматами. У відповідь Херсонес уклав союз із Мітрідатом VI Понтійським. Під час війни проти Мітрідата за верховенство в Понтійському степу, Скілур прийняв останній бій. Владу успадкував Палак, один із, як стверджується, 80 синів Скілура. На фрагменті барельєфу, знайденому на території Неаполя Скіфського, а нині втраченого, як вважається, зображені Скілур та його син Палак.
Комментариев нет:
Отправить комментарий