Перша катастрофічна хвиля пробудження глибинних народів після Першої світової привела до влади комуністів і фашистів.
Теперішня хвиля цього ж пробудження, пов’язана з соціальними мережами як інструментом «прямої демократії» також приведе до влади комуністів і фашистів.
Вони називатимуть себе інакше і ходитимуть під іншими прапорами, але їхня ідейна сутність буде тією ж, що й в комісарів у шкіряних куртках та штурмовиків у коричневих сорочках.
Хтось покаже пальцем на «технофашистів» або на тих ліваків, яких шейхи мають за балакучі памперси. Насправді, вони лише предтечі справжніх буйних абсурдистів.
Чому глибиняки завжди приводять до влади тоталітарну погань?
Тому що глибиняки одномірні. Вони голосують за «своїх». За тих, з ким би їм було комфортно пити пиво в дешевій забігайлівці і терти щось «про тьолок». За тих, котрі «мурчать» і говорять шаблонами, як невстигаючі з молодших класів загальноосвітньої школи – без складних слів, без метафор і «без вимахонів» (тобто без термінів). За тих, хто пропонує прості і зрозумілі рішення. За тих, хто каже глибинякам: «Вони у вас все вкрали, вам усі винні, вас не поважають, ми з вамивічні страждальці». За тих, хто пообіцяє невдахам, чорноробам і бідним, що багаті будуть плакати, успішні засумують, а «чужі» підуть лісом. Зрештою, за тих, хто не читає книжок, а розглядає прикольні картинки.
Раціональність примітивних людей завжди вагітна абсурдом. Тому світ «мережевої диктатури», світ простих реакцій простих людей – це світ абсурду. Це світ, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти. Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости. Це світ, де не працюють договірні конструкції, відшліфовані з часів Тридцятилітньої війни. Світ, де потужна техніка перебуває в руках людей без інтелекту, совісті та культури. Де культура зведена до смаків завсідників пабів, а під традицією розуміють весільні танці та обрядові дійства, перетворені на естрадно-шкільний фольклор.
На нас чекає кілька «темних десятиліть». Звісно, десь буде повна ніч, а десь сіренькі присмерки.
Проте тіні впадуть на усю земну кулю. Все це не триватиме довго, бо абсурд швидко приводить своїх адептів до вигрібної ями історії. Перша хвиля вичерпалася десь за чверть століття. Друга, за підтримки ШІ, може протривати трохи довше.
Незважаючи на минущість темряви, теперішній молоді варто лише поспівчувати. Її соціальне становлення припаде якраз на ті десятиліття глобального фестивалю абсурду, де пануватимуть покручі і монстри. Де слава і гроші відкочують до плоского царства продавців лайна. Й не всі, далеко не всі, доживуть до повернення Світла.
***
В дискусії, що виникла навколо мого есе про настання темних десятиліть один з її учасників написав: «Усе таки інтелектуали викопали собі яму».
Це про те, що нова хвиля «пробудження глибинного народу» зносить світ складних надбудов й на поверхню виходить заздрісний, неосвічений та хамуватий базис.
Насправді ж це не інтелектуали – ці самітники, ці «рідкісні звірі підсоння» - викопали «котлован простоти» глобального розміру. Інтелектуали чинили цьому спротив, утім опоненти чисельно та технічно переважали. Колись копачами «котловану простоти» були функційно освічені люди, яких називали «інтелігентами», «пролетарями розумової праці». Але в епоху соціальних мереж ці громадські маркери модерної доби втратили називальний та означальний сенси.
На арену вийшли інші гравці.Й вони також не інтелектуали. Вони активно (агресивно) заповнюють той простір, де ще можна зустріти здичавілі (залишкові) зграйки «інтелігентів».
Не секрет, що практично кожний з мешканців теперішнього світу наштовхується на проблему обстоювання своєї самобутності. Адже самобутня особистість наштовхується на фронтальний спротив соціальних мереж. Перш за все на спротив носіїв так званого «осередненого мислення». Цим словосполученням іноді маркують той тип раціональної поведінки, той різновид суспільного прагматизму, який притаманний представникам глибинного народу.
Його проштовхують «в маси» такі собі маркетингові секти, ризомні нащадки МММ та «багаторівневих мереж» типу «Гербалайфа». На відміну від останнього, сучасні мережеві секти не займаються продажем баночок з клітинним харчуванням та натуральними енергетиками. Вони продають сірим людям різноманітні моделі «самореалізації». Тобто моделі поведінкових систем, які буцімто здатні перетворити невдаху у яскравого господаря життя, а закомплексовану «сіру мишу» у королеву тусовок та успішну бізнес-леді.
«Самореалізація» вже кілька десятиліть є наріжним гаслом тієї Революції Глибиняк, яка, врешті-решт, приводить сучасні демократичні суспільства до переродження на фашистські і комуністичні диктатури. Комісарами «самореалізації» виступають, переважно, блогери і тренери, які пропонують життєві «технології успіху».
Самобутня людина ніколи не повірить, що її унікальна особистість може зазнати радикальних позитивних змін, якщо вона житиме за одним з тих двох-трьох десятків шаблонів «самореалізації», що їх пропонують маркетингові секти.
«Занадто просто, занадто дешево, занадто стандартно», - скаже самобутня людина й згадає про сакраментальний сир у мишоловці. Вона відчуває, що маркетингові секти, які продають технології успіху, – це та сила яка протистоїть самобутності. Що вони забувають розповісти своїм клієнтам: суспільство не може цілком складатися з реалізованих та успішних «королів» і «королев». Що перетворення самого себе на товар руйнує в людині не лише самоповагу, але й ті тонкі та неповторні риси особистості, які і є найбільш цікавими для потенційного «покупця душ». Що не буває пірамід, що мають одну лише золоту верхівку, але не мають широкої кам’яної основи.
Але ж мова не про самобутню меншість, а про більшість – про глибиняк. Просто і Дешево – це ж імена їхніх розпатланих ужиткових божеств. А ще глибиняки не бачать якихось там ризиків – їм нема чого втрачати у плані самобутності та суверенних світів.
Відповідно, сплутаність суспільного мислення зростає. На зміну хуторянській архаїці приходять НЛП і кейси пост-правди. Один з них – надання абсолютної цінності особистому успіхові персони. Власне тренд «самореалізації як життєвого пріоритету» обслуговує новітню філософію успіху, філософію Революції Глибиняк, філософію того модного Темного Просвітництва, яку сповідує гурток мільярдерів імені КертісаЯрвіна. Для якої актуальні наступні постулати: 1) Не виправдовуватися, а вдосконалюватися, 2) Не озиратися і зупинятися лише зробивши справу, 3) Не сподіватися на чесність і порядність оточуючих, 4) Зберігати справу у таємниці, 5) Не зважати на тих, хто біжить не з нами, 6) Жити так, щоби ніхто не повірив негативним пліткам про нас, 7) Не сподіватися на швидкі прориви, 8) Вміти не помічати того, що відбувається навколо, 9) Дати корисним людям те, чого вони прагнуть, 10) Не перебувати в ілюзії, що можна буде досягнути стабільності і зупинитися.
Це філософія раціонального егоїзму та менеджерського підходу до всього сущого. Філософія, яка відкидає суверенні цінності за межами людських потреб, яка ставить «Его» пересічної персони мірилом всіх речей та процесів. Ідеальна філософія для глибиняка, який одного чудового дня навіяв собі установку вийти в люди за будь-яку ціну. Навіть, якщо прийдеться йти по головам та щоденно продавати себе.
«Самореалізатори» не поспішають вдосконалювати суспільство. Зате вони масово виїжджають туди, де створені кращі умови для низького старту. Тому, мабуть, Україна ніколи не стане країною реалізованих глибиняк. Зате може стати країною глибиняк радикально нереалізованих. «Вічних невстигаючих» самореалізації. Спокушених і травмованих нею заздрісників. Ідеального соціального матеріалу для сучасних фашистів і комуністів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий