Венеди несли тебе у далекі походи горами й лісами.
Тобою говорили біля вояцьких багать, поставивши вози табором, анти і склавини.
Ти лунала з вуст чубатих русинів у шароварах на святилищах, вічах, у морських мандрах і на суходолі. Ти карбувалася чертами і різами, завитками глаголиці й рубаною кирилицею.
Тобою клялися, присягали, слали прокльони ворогам, молилися древнім силам козаки-характерники.
Тебе відродив Іван Котляревський. Ти змушувала до смутку й усмішки Григорія Квітку-Основ'яненка, Осипа Бодянського, Михайла Максимовича, Пантелеймона Куліша й Миколу Гоголя.
Твоїм вогняним словом озвався батько наш, великий кобзар Тарас Шевченко. Твої слова карбував на каменях гір Карпатських Іван Франко. Під пером Панаса Мирного і Олени Пчілки, Івана Нечуя-Левицького та Василя Стефаника розкривалися у тобі цілі світи. Твоїм духом прадавнім надихалася Леся Українка.
Тобою озивався до народу свого ясновельможний Гетьман Павло Скоропадський.
І саме ти потім тримала оборону українства разом з Володимиром Сосюрою, Наталею Забілою, Богданом Чалим, Семеном Скляренком, Павлом Загребельним, Борисом Комаром, Григором і Григорієм Тютюнниками, Василем Стусом, Олесем Бердником, Всеволодом Нестайком, Володимиром Маликом, Євгеном Шморгуном, Сергієм Плачиндою й сотнями інших твоїх лицарів.
Будь і пребудь, свята і вічна! Не знищать тебе вороги, поки ми житимемо, не заженуть у зашморг латинки, не спотворять надуманими правописами і не розколять на говіркові заповідники. Відстоїмо, захистимо, оборонимо. Бо у нас за плечима всі наші предки, хто говорив тобою, українська мово!
Комментариев нет:
Отправить комментарий