"Фортеця" - це національна (націєцентична) диктатура років на 10 мінімум.
Супостати це прекрасно знають, тому докладають шалених зусиль, щоб українці залишили їм якийсь лаз чи хвіртку, через який міг би проникнути русскій дух і войско россійскоє. Щоб в голові критичної маси українців повністю не склався переможний "паззл".
Тому одні палко підтримують ідею диктатури, але просто казяться, коли намагаєшся вигнати священу корову "русского язика "за межі фортеці кудись у "русскоє поле".
Диктатура без мови, культури, чубів, шароварів, трипільських глечиків, бандур і прочої "архаїки" - це просто клон "русского міра". Який сенс тоді воювати з москвою?
Другі палко стоять за армію мову віру, але з демократією "в нагрузку". Якщо ви не дасте кожній мосійчучці під час війни вільно обгавкувати й обригувати пана-гетьмана, і не дасте кожному жлобу й українофобу по бюлетеню, щоб натхненні мосійчучками вони могли легко скинути пана-гетьмана і обрати собі якусь кривляку з балагана нєважнокакойнацианальнасті, то їм з вами не по путі (в "тайожний союз"). Вас затаврують прихильником "русского міра" і толерантненько так, демократичненько забанять.
Демократія в обложеній фортеці - зручний лаз для православних чекістів, що мають колосальну перевагу над нами в плані матеріальних і організаційних ресурсів, мають багатий досвід диверсій і потужну 5 колону в Україні і європах-гамериках і демократичненько роздєлають вас "під орєх". (Власне, вже "роздєлали").
Сили на розвал "паззла" кинуті неміряні. Хтось його розвалює цілком свідомо, за методичкою, хтось - просто індукований.
Свідомого маніпулятора вирізняє стиль поведінки. Якщо розумна, освічена людина, здатна розумно й коректно дискутувати, раптом втрачає весь свій розум і коректність, перестає чути аргументи, перестає викладати свої і починає просто тупо бризкати слиною сугестії і переходити на особисті образи - це явна ознака агітатора, горлана-главаря.
Агітаторів переконати неможливо. Їх можна тільки розвінчати й капсулювати. І працювати з індукованими.
І робити це наполегливо. Бо якщо найближчим часом ми не закриємося, нас згеноцидять до ноги...
Костянтин Рахно
ОтветитьУдалитьСамої мови замало. Має бути українська культура. Без культури мова буде обслуговувати чужі контексти й вимирати. Україноцентричний культурний простір має бути витворений людьми, що на ньому розуміються і є носіями української культури. На сьогодні ніхто з провідних українських публіцистів, яких усім радять читати, носіями української культури не є. Навіть якщо він "протів Крємля", то він не проводить паралелі з українською історією, не цитує українських письменників, не вживає мовних засобів, які трішки виходять за межі радіо-телевізійного рафінаду. Просто відгородитися, не заповнивши простір чимсь своїм, не вийде. Проста ізоляція зі створенням тут клону московсько-пітерської ліволіберальної тусовки, що так само зневажливо дивиться на все українське, як її оригінал - на життя і культуру за МКАДом, не допоможе. Закрили підліткову соцмережу і заборонили ввезення жіночих романів з детективами, але запустили в країну, де в російськомовних нема або дуже мало яскравих публічних осіб і буйних активістів, купу "авторитетних" журналістів і бойовиків. Прочитаний детективчик практично нешкідливий у порівнянні з десятком розкручених Бабчєнок, Ганапольських, Муждабаєвих і інших Портнікових, які привчають пересічного українця, навіть інтелігентного, щодня старанно споживати актуальну інформацію російською мовою, з точки зору російського менталітету, та ще й з різними Блантерами й Ісаковськими. Тобто якщо раніше російськомовна спільнота поволі, зі скрипом, асимілювалася, денаціоналізувалася, ділилася за етносами і була сонною, а ті, хто хотів нагору, були змушені розмовляти українською хоча б час від часу, то тепер їй завезли "пасіонаріїв" і "говорунів".