Найбільш поширеним запитанням зараз є : "чи буде кінець світу?".
Звісно, що ні, навіть враховуючи пророцтва Ньютона в умовностях в 2050 років, навіть враховуючи винесений в назву есею термін "ніколи", який в умовностях нейролінгвістики ніби спрацьовує для свідомості в протилежностях сприйняття.
Отже, умовна знову ж таки теза Ньютона в цивілізаційному завершенні в забруднені ядерними відходами чи суто теологічними передосторогами в феномені Гієни вогняної чи Шеолі - перспектива ілюзорна. Є певні загрози - але загроза це знову ж таки гарантія Перспектив, інакше не працює наша дуальна раціональна систематичність абстрактного моделювання Карт й Епістем.
Спроби залякування колись живописно не виправдались в магіях 2012 й Страшного суду чи ще якогось синусоідального гарантування появи Чогось Нового - приклад того, що Симулякр не завжди набирає Сили й волі, бодай світової.
Знаємо, що умовно пекла й Ада ніколи не було й це пустопорожня ідеологічна примха суто метафоричного захворювання певноі системи сприйняття цінностей й їхнього наближення до живого життя.
Людина зрештою винна у всьому сама безповоротньо. Й існування чогось потойбічного - це спроба узурпації юдейськими практиками чогось конкретного.
Людина винна в зміні клімату й палінні континентів й, зрештою, виникненні Дивного вірусу - це робота ВОЗу й спільнот, які роблять спробу контролю ринку й нових геополітичних Карт.
Людина винна в цивілізаційній глухості внаслідок певного нерозуміння Несталості Часу й самої моделі мислення.
Чи буде Третя Світова війна - питання звісно цікаве: однозначно, що буде, питання лишень в тому, що розпочнеться вона саме в той момент, коли її ніхто не чекатиме.
Якщо Перша Світова війна - це війна двигунів, Друга - війна Машин; Третя - це війна Машин, які керуватимуть цими машинами.
Для цього створюються певні передумови: тобто ШІ - як обчислювальна платформа для контролю самого алгоритму.
Є лишень проблема в тому, що Ноосфера може бути неконтрольованою. Контроль Ноосфери - це прообраз Електронного фашизму, який нав'язується Світовим урядом. Але тут є багато питань, адже є варіанти остаточного визначення гравців. Тобто мають бути визначені чітко Дві сторони Конфлікту. Торгування на платформі визначення головних гравців - питання часу.
Тобто.
Спочатку все має тотально розпадатися, щось реіноваційно об'єднуватись, плюс - це має мати певну форму Міфу, тобто присутність усіх гравців й, знову ж таки, в методах столітніх формул усіх категоральних абстрактних Моделей, щоби в цьому хаосі знайти фінішних бенефіціарів світового гармидеру.
Важливим є також прихід місій, геноцидів, героїв, напівбогів - знову ж таки виправдання вкладених світових капіталів окремих родин, які бажають Світової Гегемоніі...
Звісно, що ні, навіть враховуючи пророцтва Ньютона в умовностях в 2050 років, навіть враховуючи винесений в назву есею термін "ніколи", який в умовностях нейролінгвістики ніби спрацьовує для свідомості в протилежностях сприйняття.
Отже, умовна знову ж таки теза Ньютона в цивілізаційному завершенні в забруднені ядерними відходами чи суто теологічними передосторогами в феномені Гієни вогняної чи Шеолі - перспектива ілюзорна. Є певні загрози - але загроза це знову ж таки гарантія Перспектив, інакше не працює наша дуальна раціональна систематичність абстрактного моделювання Карт й Епістем.
Спроби залякування колись живописно не виправдались в магіях 2012 й Страшного суду чи ще якогось синусоідального гарантування появи Чогось Нового - приклад того, що Симулякр не завжди набирає Сили й волі, бодай світової.
Знаємо, що умовно пекла й Ада ніколи не було й це пустопорожня ідеологічна примха суто метафоричного захворювання певноі системи сприйняття цінностей й їхнього наближення до живого життя.
Людина зрештою винна у всьому сама безповоротньо. Й існування чогось потойбічного - це спроба узурпації юдейськими практиками чогось конкретного.
Людина винна в зміні клімату й палінні континентів й, зрештою, виникненні Дивного вірусу - це робота ВОЗу й спільнот, які роблять спробу контролю ринку й нових геополітичних Карт.
Людина винна в цивілізаційній глухості внаслідок певного нерозуміння Несталості Часу й самої моделі мислення.
Чи буде Третя Світова війна - питання звісно цікаве: однозначно, що буде, питання лишень в тому, що розпочнеться вона саме в той момент, коли її ніхто не чекатиме.
Якщо Перша Світова війна - це війна двигунів, Друга - війна Машин; Третя - це війна Машин, які керуватимуть цими машинами.
Для цього створюються певні передумови: тобто ШІ - як обчислювальна платформа для контролю самого алгоритму.
Є лишень проблема в тому, що Ноосфера може бути неконтрольованою. Контроль Ноосфери - це прообраз Електронного фашизму, який нав'язується Світовим урядом. Але тут є багато питань, адже є варіанти остаточного визначення гравців. Тобто мають бути визначені чітко Дві сторони Конфлікту. Торгування на платформі визначення головних гравців - питання часу.
Тобто.
Спочатку все має тотально розпадатися, щось реіноваційно об'єднуватись, плюс - це має мати певну форму Міфу, тобто присутність усіх гравців й, знову ж таки, в методах столітніх формул усіх категоральних абстрактних Моделей, щоби в цьому хаосі знайти фінішних бенефіціарів світового гармидеру.
Важливим є також прихід місій, геноцидів, героїв, напівбогів - знову ж таки виправдання вкладених світових капіталів окремих родин, які бажають Світової Гегемоніі...
Комментариев нет:
Отправить комментарий