«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
І я маю що на це сказати.
Це недобиті залишки рабської психології, сторіччями нав‘язанної нам московським болотом.
Ми - круті, ми - розвинуті попри всі зусилля оскаженілих сусідів, ми - розумні і дуже винохідливі, ми - сміливі і віддані, ми добрі.
Ми - нація, велична, давня, ми колиска багатьох народів і культур.
І я думала, що війна це прояснила у головах більшості, але реакція на Іпсо з вдячністю показала, що ніт. Багато хто підхопив цю тему і почав займатися самобичуванням.
І головний аргумент це наша корупція… друзі,вона є, і зараз на тлі війни ця дикість набрала шалених обертів, бо в нас насправді хаос, хаос війни і цим користуються ті, у кого немає совісті і це не національна ознака. І це завжди було у всіх війнах. І будь ласка, згадайте країни НАТО такі, як Італія наприклад. Там немає корупції ? Та що там Італія, Німеччина, багато представників якої їли з руки болота. А ООН? Не це наша найскладніша вада, не це причина затягування з вступом до великих союзів.
Тільки скажений сусід є нашою самою великою проблемою. І так, колись Київ Москву хрестив, але викормили цього сучасного монстра усім світом.
Тому досить посипати голову попілом, досить вважати себе не гідними великої мовчазної військової допомоги.
Бо якщо фортеця Україна не втримається, увесь світ полетить ік чортам собачим, і вони це теж розуміють. І тому допомогають, і будуть допомогати. Бо ми допомагаємо їм жити нормальним людським життям, в той час коли самі живемо в пеклі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий