Навіщо? У чому полягав цей великий задум? – Я не знаю. Можливо, річ у тому, що Бог від початку наділив фінську націю більшими природними талантами, ніж інші споріднені нам народи. Тому Господь повів її далі на Захід, де наші пращури вступили у контакт зі слов'янами, балтами та ґерманцями. На терені між Балтійським і Білим морями помістив Всевишній фінів, а невдовзі дав іноземну шведську владу, яка була достатньо сильною, щоби захистити їх від загарбників зі Сходу, але не настільки велику і потужну, щоби поглинути, розчинити у собі.
І, як молоде дерево, прив'язане до цієї опори, фінська нація, оте слабке гілля росло, мужніло, розвивалося й гартувалося у суворих штормах. Мабуть, тому основа фінського характеру – східна, дещо азійська витривалість до викликів долі; але коли наша нація отримала найкраще, що може дати її Європа: християнство, освічене суспільство та цивілізацію, – тоді вона поєднала найкраще і від Сходу, і від Заходу. Ми маємо дякувати за цю успадковану від предків особливість нашої самобутности.
Як бачимо, Бог цілком може щось зробити із таких на позір відкинутих долею народів. Коли настав наш час, Господь звільнив фінів від кайданів Швеції та приєднав до Московії, ніби натякаючи на походження коріння нації, захованого в Уральських горах. У цьому випадку мета Всевишнього здається абсолютно ясною, а саме: народ Фінляндії мусить стати вчителем і зразком для наслідування для своїх численних одноплемінників – вотяків, черемисів, мордви, вогулів, – повертаючи їх із небуття, бляклої тіні й безграмотности обличчям до людства у променях висхідного сонця Фіно-Угрії.
видатний фінляндський письменник, поет і педагог,
один із провідних діячів фіноманського руху
(уривок з ідейно-просвітницької праці "Книга нашого краю")
Центр Дослідження Фінляндії
(https://t.me/SuomenTutkimusKeskus)
Комментариев нет:
Отправить комментарий