Село Сахнівка має давню історію. У місцевих ярах знаходили кістки та бивні мамонтів (деякі експонати зберігаються в шкільному музеї). За переказами, жителі походять з Батурина. У 1792 році польський король Станіслав Август Понятовський надав Сахнівці статус містечка з магдебурзьким правом, гербом (два осетри навхрест — на згадку про давню назву «Осетрів» або «Осетров»). Пізніше назва еволюціонувала до «Сахнів міст», а потім — Сахнівка. Поблизу села розташовані гори Пастушка, Дівиця (Дівич-гора) та Крутий шпиль. За легендами, на Дівич-горі колись стояв дівочий монастир з церквою та келіями черниць. Тут знаходили хрестики, уламки дзвонів та церковне начиння. Французький художник Жан-Анрі Мюнц у 1780-х роках зобразив Сахнівські гори в своєму альбомі акварелей. У XIX столітті Сахнівка славилася тютюновою промисловістю — виробляли високоякісний «Сахнівський» тютюн (до 10 тис. пудів на рік у період наполеонівських війн). З 1840-х років тютюн витіснили бурякові плантації через розвиток цукрових заводів.
Найцінніша частина скарбу — Сахнівська золота діадема (XII ст.), виготовлена, ймовірно, в Києві в майстерні, де працювали руські та візантійські ювеліри. Вона є частиною парадного князівського вінця (швидше за все жіночого).
- Складається з 7 золотих килеподібних подвійних пластин («кіотців»).
- Загальна довжина з бічними трапецієподібними пластинами — близько 35 см.
- Оздоблена технікою перегородчастої емалі, перлами та золотими інкрустаціями.
Центральна пластина зображує **вознесіння Олександра Македонського** на колісниці, запряженій двома грифонами (сюжет з середньовічного роману «Александрія»). Олександр у короні та імператорському вбранні тримає два скіпетри. Інші пластини прикрашені емалевими розетками з хрестоподібними мотивами, рослинним орнаментом (крини — геральдичні лілії), кольорами: білий, синій, зелений, червоний, жовтий. Популярність Олександра Македонського в Київській Русі, Візантії та Європі X–XIII ст. пояснюється саме «Александрією» — символом величі правителя. Тому діадему вважають князівською реліквією.
Техніка перегородчастої емалі: золоті тонкі перегородки утворюють чарунки, куди насипають кольорові емалеві порошки (скло з окислами металів). Після випалу при 650–820 °C емаль стає склоподібною, блискучою. Виріб полірують пемзою до дзеркального блиску. Колористика близька до мозаїк київських соборів. Скарб також містить золоті ґудзики з «знаком засіяного поля» (типово руський мотив) та зображеннями птахів і вовкоподібних звірів.
Сьогодні діадема зберігається в Музеї історичних коштовностей України (Київ), раніше була в колекції Ханенків.
Комментариев нет:
Отправить комментарий