Андрій Бондар: Балада про легкість і важкість

Українцю буває легко, коли він мертвий.
А коли живий, йому дуже хочеться жерти.
А коли живий, йому хочеться взяти півлітру
І залити її у бідову свою макітру.

Українець живий – це проблема екзистенційна.

Він пропаща сила і криза інституційна.
Як писав колись відомий лінгвіст Шевельов:
"Для життя ми ніколи не мали кращих умов".

Українець живий гарантовано кличе війну
І проживає війну за одною одну.
Як одного разу писав публіцист Юрій Шерех:
"Українець самому собі океан і берег".

Українцю буває легко, коли він забутий,
Коли не питає, бути йому чи не бути.
Коли ж він живий, ведеться йому нівроку,
Як тридцять другого і тридцять третього року.

Українцю буває легко, коли він стертий
Аж настільки, що вже ніколи не зможе померти.
Як писала одна українка: "Ясна холера,
Хера вам лисого, суки. Сontra spem spero".