«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Бруно Зоріца, Бригадний Генерал Хорватських Збройних Сил, сержант Французького Іноземного Легіону у відставці (Хорватія): «Хорватсько-українська оборонна співпраця як рушій адріатично-балто-чорноморської інтеграції».
Кирило Беркаль, Начальник Військової школи командирів імені полковника Євгена Коновальця, старший лейтенант (Україна): «Сучасна військова освіта на прикладі Військової школи командирів ім. полковника Євгена Коновальця (БВОС. в.ч 3057 НГУ)».
Даміан Дуда, Університет ім. Марії Склодовської-Кюрі, віце-президент Асоціації «Академічний Легіон» (Польща): «Підготовка військового резерву в молодіжних організаціях».
Єжи Таргальський, доктор гуманітарних наук, Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету (Польща): «Трикутник “Польща, Україна, Румунія” як важливий елемент безпеки регіону».
Даріуш Матерняк, Центр досліджень «Польща-Україна», автор книжки «LITPOLUKRBRIG: United for Peace» (Польща): «LITPOLUKRBRIG як приклад оборонної співпраці в регіоні».
Міхал Марек, Ягелонський Університет у Кракові, аспірант кафедри Українознавства (Польща): «Польсько-українська співпраця у оборонній промисловості – потенціал та теперішній стан».
Секція цивільного співробітництва
Олександр Алфьоров, кандидат історичних наук, член вищої ради Національного Корпусу (Україна): «Політика пам’яті країн Інтермаріуму: сто років відновлення державності».
Маріуш Патей, директор Інституту ім. Романа Рибарського (Польща): «Фінансова інфраструктура Міжмор’я – фундамент регіонального співробітництва. Банк Міжмор’я, Фонд Міжмор’я, Фонд Солідарності».
Кестутіс Маркевічус, ГО “LDK palikuonys” (Литва): «Литовсько-українське співробітництво в рамках проекту “Пам’ять Нації”».
Дмитро Дорошенко, керівник ГО «Юнацький Корпус» (Україна). Презентація юнацького табору «Азовець» та ГО «Юнацький Корпус».
Даниїл Майоров, методист ГО «Юнацький Корпус» (Україна). Презентація міжнародного юнацького табору «Нащадки Вільних».
Комментариев нет:
Отправить комментарий