«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Казахская земля, являющаяся колыбелью Тюркского мира, подверглась великому и невиданным ранее в истории человечества террору и резне. В этот период, когда произошли эти одни из наиболее трагические событий ХХ го века, погибло более 2 миллионов невинных людей. Казахский народ потерял половину своей численности. Ни одна нация в мире не испытала такой трагической судьбы.
За массовым голодом последовали политические репрессии и убийства казахской элиты и интеллигенции. Тысячи людей были заключены в тюрьмы по политическим мотивам, многие были приговорены к смертной казни. За этот период в Казахстане было создано около 20 лагерей для содержания жертв притеснений и членов их семей в самых ужасных условиях.
В результате этой сталинской политики этнической чистки более 1 миллиона человек были вынуждены покинуть родину.
Сегодня народ Казахстана скорбит и почтением склоняет голову перед светлой памятью всех невинных людей, ставших жертвами этого страшного периода.
В этот важный день мы присоединяемся к нашим казахским братьям и сестрам, чтобы почтить память всех жертв этой гуманитарной катастрофы в новейшей истории.
Мы пользуемся этой возможностью, чтобы еще раз заявить, что мы все должны сделать все возможное для того, чтобы не допускать теперь и в будущем таких трагических событий, как массовый голодомор и методические политические убийства, а так же обеспечить мирное и стабильное развитие наших стран, народов и всего мира.
генеральный секретарь Организации тюркских государств
Комментариев нет:
Отправить комментарий