Андрій Поцелуйко: Знання як система: науки, гуманітаристика та мистецтва

 Знання можна розглядати як широку систему, що охоплює різні способи пізнання, осмислення та творення людського досвіду. У цьому сенсі доцільно представити його у вигляді простої структури: Knowledge → Sciences + Humanities + Arts, тобто знання → науки, гуманітаристика та мистецтва. Така класифікація не претендує на абсолютно універсальну академічну систему, адже межі між дисциплінами часто є проникними, однак вона дає змогу побачити фундаментальні відмінності між способами роботи зі знанням.

Першу велику сферу становлять Sciences — науки. Їх, своєю чергою, можна поділити на Formal Sciences, Natural Sciences та Social Sciences, тобто формальні, природничі та соціальні науки. Спільною рисою науки є прагнення до систематичного, обґрунтованого та відтворюваного отримання знань, хоча конкретні методи істотно відрізняються залежно від предмета дослідження.

Formal Sciences — формальні науки — досліджують абстрактні структури, відношення та системи. До них передусім належать математика, логіка, а також певні галузі теоретичної інформатики. Їхня специфіка полягає в тому, що вони не обов'язково досліджують безпосередньо спостережуваний світ. Наприклад, математичне твердження обґрунтовується не експериментом, а формальним доказом, який випливає з аксіом та правил логічного виведення. Водночас формальні науки мають фундаментальне значення для інших наук, оскільки надають їм мову, моделі та інструменти для точного опису закономірностей.

Natural Sciences — природничі науки — спрямовані на дослідження фізичного та біологічного світу. До них належать фізика, хімія, біологія, астрономія, науки про Землю та інші дисципліни. На відміну від формальних наук, природничі науки значною мірою спираються на емпіричне спостереження, вимірювання та експеримент. Їхнім завданням є виявлення закономірностей природи, побудова пояснювальних моделей і перевірка цих моделей за допомогою даних.

Social Sciences — соціальні науки — досліджують суспільство, соціальні відносини та поведінку людей. До них належать економіка, соціологія, політологія, демографія, антропологія, частково психологія та інші дисципліни. Значна частина соціальних наук також є емпіричною: дослідники використовують статистику, експерименти, опитування, спостереження, аналіз документів та інші методи для перевірки гіпотез. Водночас соціальні явища мають особливу складність, оскільки об'єктом дослідження є люди та суспільства, які здатні змінювати свою поведінку, реагувати на дослідження та надавати власні значення своїм діям.

Другою великою сферою є Humanities — гуманітаристика. На відміну від наук у вузькому значенні, гуманітаристика значною мірою зосереджується на людині як носієві культури, смислів, цінностей, мови та історичної пам'яті. До неї традиційно відносять філософію, історію, літературознавство, мовознавство, мистецтвознавство, релігієзнавство та низку споріднених дисциплін. Якщо природнича наука може запитувати, як функціонує певне явище, то гуманітарне дослідження часто додатково запитує, що воно означає для людини, як воно виникло в певному культурному контексті та які смисли з ним пов'язані. Це не означає, що гуманітаристика позбавлена систематичних методів чи доказовості; просто її методологічний інструментарій часто включає інтерпретацію, герменевтичний аналіз, критичне читання, історичне реконструювання та концептуальний аналіз.

Третьою сферою є Arts — мистецтва. Якщо гуманітаристика переважно досліджує, аналізує та осмислює культуру, то мистецтва передусім пов'язані зі створенням художніх форм і творів. До Arts можна віднести образотворче мистецтво, музику, театр, танець, кіно, фотографію, перформанс, дизайн, а в певних класифікаціях також архітектуру та літературне мистецтво. Тут важливим результатом є не лише теоретичне твердження про світ, а художній твір, образ, композиція, виконання чи інша форма творчого вираження. Мистецтво може створювати знання не в тому самому сенсі, що математика або фізика, але воно здатне відкривати й передавати способи переживання, сприйняття та осмислення реальності, які не зводяться до наукового опису.

Таким чином, схема Knowledge → Sciences + Humanities + Arts описує три великі способи роботи людства зі світом. Sciences прагнуть систематично пояснювати закономірності — від абстрактних математичних структур до природи та суспільства. Humanities досліджують людину, культуру, історію, мову, смисли та цінності. Arts створюють художні форми, через які людина виражає, переживає та переосмислює реальність. 

При цьому ці сфери не є ізольованими. Математика використовується в мистецтві та дизайні, технології змінюють мистецькі практики, економіка взаємодіє з історією та соціологією, а філософія впливає на основи науки. Саме тому цю класифікацію варто сприймати не як набір герметичних коробок, а як карту основних способів вироблення, дослідження, інтерпретації та створення знання.