«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Сейчас, по моей гипотезе, в России эпоха зажима, а не распада.
В эпохи зажима идет усиление бюрократии и армии, подавление внешней и внутренней оппозиции, войны на окраинах с постепенным переходом в крупномасштабные войны с влиятельным внешним противником. Экономика становится мобилизационной.
Длительность эпохи зажима напрямую зависит от продолжительности жизни лидера страны.
Развал страны сейчас объективно невозможен. Сотрудничество с Западом тоже невозможно по причине отступления от либерально-демократических институтов и ценностей. Китай, как уже понятно, может быть партнером, но не союзником. Для чучхе мы не корейцы, поскольку христиане.
Проект по объединению бывших территорий СССР возможен. Но непонятно, под флагом какой идеологии.
Куда направлен вектор? В азиатскую часть России? То есть, Урал, Алтай, Сибирь, Дальний Восток. Там интересы Шойгу, там теперь космодром. Что это означает при усилении Китая? Вероятную борьбу с Китаем за эти территории.
То есть, СССР-2 без своей прибалтийской части, СССР-2, состоящий преимущественно из тюрков и иранцев Средней Азии + Россия и Белоруссия, при поддержке дружественных России талибов будет сдерживать Китай на границах с азиатской Россией. Занятная перспектива, при которой вся эта новая махина точно превратится в новую Орду. Торговля будет со всеми "азиатскими тиграми", сильное проникновение синтетического исламобуддизма в мировоззрение страны...
Но есть одно НО, и серьезное. Войны эпохи зажима двухтактовые. Сперва нападает Россия, это первый такт. Потом нападают на нее, а это второй. И второй такт поворачивает вектор. Поэтому уже сегодня нужно думать, кто может напасть. Нападет ли НАТО, обороняясь от агрессии, или раньше это сделает Китай, опьяненный разгромом Тайваня? Впрочем, возможно и то, и другое. Результат же в том, что большая Россия, покрутившись вокруг своей оси, неизбежно вернется к Западу в следующую эпоху.
Комментариев нет:
Отправить комментарий