«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
1. Порвали назавжди з росією і унеможливили російські впливи на українську політику в майбутньому.
2. Обрали однозначний західний (без префіксу "про-") вектор руху і розвитку.
3. Зцементували політичну націю. Стали суспільством "однієї долі". І це незворотньо.
4. Європейське майбутнє зробили головним пунктом національної ідеї. Стали своїми для вільного світу. І це незворотньо.
і головне:
5. Створили збройні сили, про які складатимуть пісні і писатимуть грубі романи і без яких не відбулися би перші чотири пункти.
І це далеко не все, що зробили українці за останнє півріччя.
Дещо, звісно, ми не можемо. Нам, наприклад, ніяк не вдається замінити Римського Папу. Але й то ся зробит.
Вітаю, брати і сестри!
Комментариев нет:
Отправить комментарий