«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Московская пропаганда обычно основана на подмене понятий (ср. напр. использование "фашизма" для чего угодно) и, кстати, московиты в беседах с ними почему-то падки именно на подмену понятий и наиболее часто это используют в демагогии.
Однако атрибуты одного понятия нельзя переносить на другое, хотя бы их и обозначили одним знаком (подменили значение). Поэтому получается следующее:
1. Ни "русский язык", кодифицированный в 18 веке, ни "русская культура" 19 века вообще не относятся к современным русским! Потому что и российский язык Ломоносов делал для другого народа, в состав которого входили современные украинцы и беларусы (и сам Ломоносов много рассуждает о "малороссийском диалекте" кодифицируемого им "русского" языка!). И Пушкин, Толстой и Достоевский считали себя принадлежащим именно к общему для современных украинцев и русских народу, и поэтому их творчество принадлежит и украинцам, и русским одновременно! Просто не было тогда вообще русских в современном понимании, но российский народ в начале 20 века официально разделился на украинцев, беларусов и русских - а реально его и не было никогда, это изобретение московской пропаганды после присоединения Украины, конкретно сделанное в 1674 году.
Из того, что кто-то писал на имперском языке, никак не следует, что он к какому-то русскому народу относился, иначе все мы теперь англичане, так как все пишем в какой-то степени на английском.
2. У русских нет никакой культуры, кроме сталинской. Их придумал Сталин. Неудивительно, что к сталинизму они и возвращаются. Культура Российской империи, которую русские традиционно крадут, им не принадлежит. Там и этнически - украинец Гоголь, татарин Тургенев, белорус Достоевский и прочие представители совершенно других народов. Чтобы не подменять понятия, надо ту культуру именовать имперской, а не русской. А русские появились в теориях Ленина-Сталина, которые навязывались пропагандой и к которым из жопы академическая наука СССР притягивала обоснования.
Но ведь у русских и языка-то своего нет до сих пор, а то, что они используют - это язык имперский.
Комментариев нет:
Отправить комментарий