«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Таким образом, вторая инстанция отклонила жалобу на решение Верховного суда РФ по иску Аиды Камаловой, которая утверждала, что проведение государственной итоговой аттестации на русском языке нарушает права ее несовершеннолетней дочери. После прохождения кассационной инстанции решение считается вступившим в законную силу.
Верховный суд отказал в удовлетворении иска Камаловых 21 апреля. Ответчиком по данному делу выступало Министерство образования и науки России. Истец обратилась в суд в феврале 2009 года. Она оспаривала пятый пункт положения о порядке сдачи ЕГЭ, принятого приказом Минобрнауки от 28 ноября 2008 года, в котором говорится, что «государственная (итоговая) аттестация по всем общеобразовательным предметам (…) (за исключением иностранных языков), проводится на русском языке».
Истец полагала, что таким образом ограничиваются права граждан России сдавать экзамены на своем родном языке, а, кроме того, дети, обучающиеся на татарском языке, ставятся на ЕГЭ в неравное положение по сравнению с учениками русскоязычных школ.
Комментариев нет:
Отправить комментарий