«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Нервной дрожью в тонких пальцах
Выдает себя тоска
Погоди не приближайся
Но она уже близка
Ты надломлена рыдаешь
Умоляешь подождать
Но совсем не понимаешь
Что должна она забрать
Ты боишься повернуться
И увидеть ее взгляд
Ты не смеешь прикоснуться
Ее кожа это яд
Но когда душа утонет
В той печали что о вас
Тишина тебя надломит
И накроет в тот же час
II.
А ВДРУГ НЕ УДЕРЖИМ
НЕ СМОЖЕМ ПОНЯТЬ
И ВЫСКОЛЬЗНУТ РУКИ
НЕ В СИЛАХ ДЕРЖАТЬ
А ВДРУГ ОТВЕРНЕМСЯ
РЕШИМСЯ УЙТИ
И КАЖДЫЙ ОТПУСТИТ
БЕЗ СЛОВ И ПРОСТИ
А ВДРУГ МЫ НАПЬЕМСЯ
ДРУГ ДРУГОМ СПОЛНА
И ВМЕСТО ВСЕЛЕННЫХ
ЛИШЬ БЕЗДНА БЕЗ ДНА
А ВДРУГ СЛИШКОМ СИЛЬНО
НЕ СМОЖЕМ ДЫШАТЬ
И КАЖДЫЙ ОСЛАБИТ
ЧТОБ ВОЗДУХ ГЛОТАТЬ
А ВДРУГ МЫ БЕЗ КРЫЛЬЕВ
РЕШИМСЯ ЛЕТАТЬ
НО НАША ЛЮБОВЬ
НЕ УМЕЕТ МЕЧТАТЬ
Комментариев нет:
Отправить комментарий