«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Війська Української козацької держави на чолі з полковниками Антоном Ждановичем та Іваном Богуном за наказом гетьмана Богдана Хмельницького готуються завоювати Варшаву разом з шведською і трансільванською союзницькими арміями.
Зображення "Cossaccorum": 7 квітня 1657 року. Гравюра Самуеля Пуфендорфа.
P.S. На той час московити і поляки були союзниками у війні проти Швеції та України! Московити після Переяславської ради (1654 р.) уклали з поляками Віленський мир (1656 р.) і воювали проти України аж до смерті Хмнльницького. Тобто Хмельницький помер перебуваючи у стані війни з Москвою! А казочку про переяславську раду вигадали "сочінітєлі" через більш ніж сто років на замовлення Катерини ІІ.
Зображення "Cossaccorum": 7 квітня 1657 року. Гравюра Самуеля Пуфендорфа.
P.S. На той час московити і поляки були союзниками у війні проти Швеції та України! Московити після Переяславської ради (1654 р.) уклали з поляками Віленський мир (1656 р.) і воювали проти України аж до смерті Хмнльницького. Тобто Хмельницький помер перебуваючи у стані війни з Москвою! А казочку про переяславську раду вигадали "сочінітєлі" через більш ніж сто років на замовлення Катерини ІІ.
Комментариев нет:
Отправить комментарий