«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Фактически суд воплотил в жизнь решение федерального правительства США о расширении индейской резервации (взамен конфискованных земель в Алабаме и Джорджии), принятое еще в конце 19 века, но не исполненное до сих пор. Власти также все это время урезали размеры резервации вопреки своим обязательствам.
Решение суда называют знаковым для коренных американцев – во-первых, оно создало прецедент для дальнейших аналогичных постановлений, во-вторых, жизнь штата должна существенно измениться. Передача земли повлияет на работу налоговой службы, экологического надзора и других органов. Члены племени, которые живут в пределах границ, могут также быть освобождены от государственных налогов. Приблизительно 1,8 миллиона человек, из которых около 15% являются коренными американцами, живут на земле, которая охватывает три миллиона акров.
Судья Нил Горсуч, консерватор, назначенный президентом США Дональдом Трампом, встал на сторону четырех либералов суда и также написал свое мнение. Он сослался на «Дорогу слез», насильственное переселение «цивилизованных племен», в том числе семинолов, в XIX веке из юго-восточных штатов в Оклахому. Тогда правительство США заявило, что новая земля будет принадлежать племенам навсегда. Судья Горсуч писал: «Сегодня нас спрашивают, остается ли земля, обещанная этими договорами, индейской резервацией с точки зрения федерального уголовного права. Поскольку Конгресс не сказал иначе, мы выполняем данное правительством обещание».
Комментариев нет:
Отправить комментарий