«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Християнство без ритуалів (точніше, з мінімальною кількістю обрядів) - це протестантизм, яка є доктриною, народженою міським, самоврядним, самодіяльним, відірваним від природних циклів прошарком суспільства.
А ми - спадкоємці (ненависних окупантам) аграріїв-автохтонів, що звикли відзначати свята щедрим споживанням сільськогосподарської продукції. Нам треба до свята обов'язково щось спекти, зварити, яйця покрасИти, ну й у хаті прибратися!
І забарвити інтернаціональну релігію етнічним колоритом, засвідчивши свою унікальність і глибоку вкоріненість у ареал проживання.
Тому перестаньте стібатися з "дурного, забобонного" люду, який не знає до чого та паска, ті верби і ті крашанки і миє вікна наввипередки, не втямивши алегоричного значення чистого четверга.
Не буде традиційних ритуалів (а також вишиванок, шароварів і прочої печерної архаїки) - що тоді від нас залишиться?
Комментариев нет:
Отправить комментарий