«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Ми інстинктивно й автоматично відсмикуємо руку, коли торкаємося гарячого, а не чекаємо, поки вона почервоніє й обвуглиться й засмердить смаленим і не міряємо поверхню термометром, щоб пересвідчитися, що її температура достатньо небезпечна.
Усе працює на рівні рефлексу. А індивіди, що мають зависокий больовий поріг, або взагалі не відчувають болю, хоч і не страждають від травм і опіків, але й живуть недовго.
Нав'язування безмежної толерантності до всього іншоетнічного у поєднанні з дегуманізацією автохтонного населення (совки, [виши]вата, малароси, рагулі), від якого треба неодмінно й негайно зректися на користь якихось хороших чужинців та вилучення етнічного маркера як головного консолідуючого чинника формує нечутливість до деструктивних інтрузій у національне тіло і уповільнює відповідні реакції, що дає фору інтервентам.
А коли нація в огні окраденая нарешті прочумає, то вже й не встане й розплавиться в казані мультикультуралізму на радість товаріщам нєважнокакойнациональності.
--------------------
Борьба с ксенофобией / расизмом / нацизмом титульной нации на фоне беспардонной и всеобъемлющей украинофобии и иностранной интервенции направлена на разрушение автоматизма процессов коллективного сознания, что приводит к катастрофическому замедление реакций на смертельно опасные вызовы.
Мы инстинктивно и автоматически отдергиваем руку, когда касаемся горячего, а не ждем, пока она покраснеет и обуглится и запахнет жареным и не меряем поверхность термометром, чтобы убедиться, что ее температура достаточно опасна.
Все работает на уровне рефлекса. А индивиды, имеющие слишком высокий болевой порог, или вообще не чувствуют боли, хотя и не страдают от травм и ожогов, но и живут недолго.
Навязывание безграничной толерантности ко всему иноэтническому в сочетании с дегуманизацией автохтонного населения (совки, [виши] вата, маларосы, рагули), от которого надо непременно и немедленно отречься в пользу каких-то хороших иностранцев и изъятие этнического маркера в качестве главного консолидирующего фактора формирует нечувствительность к деструктивным интрузиям в национальное тело и замедляет ответные реакции, что дает фору интервентам.
А когда нация в огне окраденая наконец очухается, то уже и не встанет и расплавится в котле мультикультурализма на радость товарищам неважнокакойнациональности.
----------------------
The fight against xenophobia / racism / nazism of the titular nation against the background of shameless and all-embracing Ukrainophobia and foreign intervention is aimed at destroying the automatism of collective consciousness processes, which leads to a catastrophic slowdown in responses to deadly challenges.
We instinctively and automatically pull our hand back when we touch something hot, rather than waiting for it to turn red and charred and smell fried, or measuring a surface with a thermometer to make sure its temperature is dangerous enough.
Everything works at the reflex level. And individuals who have too high a pain threshold, or do not feel pain at all, although they do not suffer from injuries and burns, but do not live long.
The imposition of unlimited tolerance to everything that is different ethnicity, combined with the dehumanization of the autochthonous population (Sovki, [Vyshy] Vata, Malaros, Raguli), which must be renounced without fail and immediately in favor of some good foreigners and the removal of the ethnic marker as the main consolidating factor forms insensitivity to destructive intrusions into the national body and slows down responses, which gives a head start to the interventionists.
And when the tainted nation finally wakes up in the fire, it will not get up and melt in the cauldron of multiculturalism to the delight of comrades of unimportant nationality.
Комментариев нет:
Отправить комментарий