«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Адже наша історія й наша держава – унікальні! Нашій Конституції – 25 років, але їй і 311 років. Цей визначний документ нарешті вдома, і кожен може побачити Конституцію Пилипа Орлика в Софійському соборі. Нашій гривні – чверть століття, і на ній зображений князь Володимир, але гривні – більше тисячоліття, і вона існувала за князя Володимира. Наш тризуб був затверджений у Конституції України 25 років тому, і наш тризуб був витиснутий на цеглинах Десятинної церкви 1025 років тому.
Ми – молода країна з тисячолітньою історією. Ми будуємо свій дім на землі, де жили наші пращури. Ми – молода родина зі славетної династії Київської Русі – України. З роду засновників, з роду хрестителів, з хороброго, мудрого, козацького роду! Ми – нащадки могутньої країни, яка була центром Європи. Але ми маємо не тільки почуватися відповідно – ми маємо поводитися відповідно.
Разом маємо будувати сильну Україну, яка амбітно мріє та рішуче діє. Це країна, яка будує тисячі кілометрів доріг, сотні шкіл, садочків і лікарень, яка першою у світі має цифровий паспорт, виконує свої обіцянки, дає людям реальне право власності на землю, вперше запускає народовладдя.
І саме така країна стає партнером НАТО з розширеними можливостями, і її офіційно підтримають інші, коли вона подаватиме заявку на вступ до ЄС.
Сильна країна не чекає, що хтось вирішить її проблеми. Вона проводить Кримську платформу, де збирає 46 іноземних делегацій. Ми боремося за своїх людей, бо можна тимчасово окупувати території, але неможливо окупувати любов людей до України, не можна паспортизувати їхні українські серця. Люди на Донбасі й у Криму повернуться до нас, бо ми – родина!
Нам дуже важливо зрозуміти, як залишитись єдиною країною. Бо жоден ворог не завдав нам більшого удару, ніж наші власні чвари.
Сила українського народу – в українському народові! Це громадяни України всіх національностей. Збірна України – одна сильна команда, бо в ній 25 регіонів – 25 незамінних гравців.
І такі різні, зі сходу й заходу, україномовні та русскоговорящие, маємо бути однією родиною. Бо об’єднує нас Україна, всі ми кажемо їй: «Ти у мене єдина!» І всі ми її захищаємо.
Цього святкового дня ми маємо пам’ятати тих Героїв України, які віддали своє життя за нашу незалежність. Вони загинули заради майбутнього наших дітей та онуків. Ми впевнені, що вони точно відзначать тут 130-ту річницю незалежності й тисячу років незалежності!
Слава Україні!
Комментариев нет:
Отправить комментарий