«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Миру і щастя на СВОїй, БОгом ДАній землі!
Саме так – відновлення нашої Незалежності. Бо Україна не вчора народилася. Покоління й покоління українців мріяли та боролися за цю Незалежність. Сотні і сотні тисяч українських родин. Серед них і моя родина.
Візьмімо книжку «Самостійна Україна». Її автор – ключовий ідеолог і практик українського націоналізму Микола Міхновський. Книга написана у 1900 році, а вперше видає її один з моїх предків – Льонгин Цегельський, один з батьків-засновників Західноукраїнської Народної республіки. А ще він автор Акта Злуки 22 січня 1919 року.
Цитую: «Державна самостійність єсть головна умова існування нації...», далі інші актуальні цитати Міхновського по пам’яті: «Без сили нема права, щоб здобути право, треба мати силу», і найважливіше сьогодні: «Головна причина нещасть нашої нації – брак націоналізму серед ширшого загалу її».
Хіба не є ці слова надзвичайно актуальні і сьогодні, через 120 років? І я вже не кажу про крилату цитату Міхновського: «Україна для українців». І на 30-му році відновлення Незалежності хочу спитати: а якщо Україна не для українців, то для кого?
А хіба наше покоління не боролося за Україну? Так. Голодували студентами на граніті… Агітували за Незалежність перед референдумом 1991-го… Виходили на Майдани… А багато хто за той час і життя поклав… Це типова історія майже кожної української родини. І саме тому наші діти і внуки, а в когось і правнуки, ростуть уже в незалежній Україні. На своїй, Богом даній землі.
І це має тривати вічно – Україна незалежна, вільна і сильна.
Що для цього потрібно? Насамперед чітко сказати усьому світові, ким ми з вами є. Ми – не стара совєтська колонія з умовними українськими ознаками. Ми – національна держава українського народу, що постала як результат тисячолітньої традиції української державності. Ми – правонаступники Української Народної Республіки, а не УССР, яка була окупаційною адміністрацією. І це необхідно НЕГАЙНО закріпити у законодавстві.
Що нам це дасть?
По-перше, розірвемо всякі «зв’язки» із Совєтським Союзом та «рускім міром» в головах усіх українців.
По-друге, повністю відмежуємось від тих злочинів, які комуністичний режим чинив у нас на території в час окупації – з 1921 по 1991 рік.
А по-третє... Мабуть, здивуєтесь – гроші. Ми зможемо висунути Московії вимоги компенсацій за злочини, скоєні тоталітарним комуністичним режимом проти українців під час окупації 1921–1991 років. А ще зможемо змусити Московію відшкодувати втрачені заощадження громадян України, передати належну нам частку Алмазного фонду, золотих та валютних запасів і закордонного майна колишнього Совєтського Союзу. Законопроект, який «Свобода» давно підготувала і зареєструвала у Верховній Раді, дозволить усе це зробити. Залишилось тільки взяти та проголосувати.
Ми завершимо цю боротьбу. Завершимо остаточною перемогою. Щоб наші діти, і внуки, усі наступні покоління українців уже не мусили боротися за Україну, а щасливо жили і самі творили своє майбутнє.
На СВОїй, БОгом ДАній землі.
Ще раз зі святом, українці!
Комментариев нет:
Отправить комментарий