«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Сейчас это общество выстраивает модели выживания из представлений о ближайшем брежневском прошлом, сталинских временах и малоизвестном, но ощутимом нацизме/ фашизме.
Главный момент этой памяти в том, что бороться с этим нельзя, можно только пережить, сохранив ту самую душу живую, ожидая избавления. И в этом видится основание текущего негласного общественного договора.
Потому дети будут забывать содержание учебника Мединского на следующий день после ответа на уроке, а связывать свою жизнь с общественными дисциплинами станет неприлично, как это было в СССР всю вторую половину его существования.
Но это при инерционном сценарии. Кремлёвских инициаторов учебника и всего корпуса пропаганды такая ситуация явно не устраивает...
Комментариев нет:
Отправить комментарий