«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Может быть. Но в те самы 90-е, когда все вдруг получили и свободу, и средствА быть, жить, путешествовать никому в голову не могло придти, что события могут развиваться по-другому. Что придёт некто, кто станет вас уверять, что "тогда" было лучше. И таки уверит, если не всех, то большую часть.
Была гордость за победу над ГКЧП, уверенность, что ельцинизм это только этап, ступенька в Европу, к новой России, без братков и коммуняк. Что все эти перестрелки-переделки всего лишь результат перестройки, временный крен, устранимый и вполне себе безопасный. Никто не мог себе даже представить, что расстрел Думы, фиктивные выборы, контроль над СМИ -- "оправданные меры", призванные "недопустить возврата" -- и есть тот самый возврат. Конец, как тот айсберг, подкрался незаметно и пропорол брюхо корабля новой демократии по самые никуда.
Пока оптимисты докладывали лёд в стаканы с Адбергом, ушлые ребята из ЧК набивали сейфы компроматом, посылали молодЁж на запад, пообтереться и освоить манеры. Освоили манеры, обжили виллы, протоптали дорожки в парламенты и кабмины. Встроились в систему, малой кровью и по самой доступной цене. На взаимовыгодных условиях. Кого надо обогатили, кого не надо прижали к ногтю. И, поняв как всё работает, сделали выбор в пользу тов. Си, а не друга Билли. Ну получилось так, склалось, ничего личного.
Фашизм - наше всё. Единение вокруг и по поводу. Скрепяя скрепми, скрепляя небоскрёп.
Не было у нас шансов, господа! Право было и есть, а вот шансов - ни одного. Надо было не дихфирамбы петь и не пироги печь на именинах новой демократии, а кулаком по столу -- или так, или никак. Нам нужно русское государство, а не Хасбулатов с Гайдаром. Отдайте страну народу, раздайте землю, пооткрывайте счета персональные, чтоб не на водку и не в фонд, а детям; проведите люстрацию, отправьте всех коммуняк по монастырям, на покаяние. И выбросите собакам труп вождя мирового пролетариата.
Не забудем, но простим. Себя, что дали маху. По обстоятельствам, а не со зла. Хотели, как лучше. Получили загогулину. На ней вертимы будем. Без удовольствия, но уж как есть
Комментариев нет:
Отправить комментарий