Про поняття "історичний наратив"

**Історичний наратив** — це **спосіб розповіді про минуле**, у якому історичні події вибудовуються в **послідовну, осмислену історію**, а не просто подаються як набір фактів.

Простіше:

це **як саме** історик розповідає про історію, *яку логіку, акценти й смисли* він у неї вкладає.

**Основні риси історичного наративу:**

* події мають **сюжет і послідовність** (початок → розвиток → наслідки);

* є **відбір фактів** (не все, а те, що важливо для ідеї);

* присутня **інтерпретація**, а не «чиста хронологія»;

* часто є **позиція автора** (явна або прихована).

**Важливо розуміти:**

історичний наратив ≠ вигадка.

Факти залишаються фактами, але **їх подають у певній смисловій рамці**.

**Приклад (узагальнено):**

* один наратив може описувати подію як «визвольну боротьбу»;

* інший — як «заколот» або «кризу влади».

  Факти ті самі, але **наратив різний**.

**Коротко для конспекту:**

Історичний наратив — це **інтерпретована розповідь про минуле**, що надає подіям смисл і зв’язок.