«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Поки чимало козаків під прапорами європейських монархів брали участь у Тридцятилітній війні, гетьман України і всього Війська запорізького Михайло Дорошенко укладає договір з Кримським ханством.
24 грудня 1624 року кримський калга (перша особа після хана) Шагін Ґерей підписує документ, що скріплює присягу, дану українському гетьману і всьому козацькому товариству в дотриманні союзницьких зобовʼязань.
"Я, Шагін Ґерей, кримський цар, даємо цей наш присяжний лист запорозьким козакам, насамперед пану Гетьману України, осавулам, отаманам і всьому Війську. Засвідчуємо цим нашим листом і присягами, що від мене і всіх наших людей не діятиметься жодної кривди і шкоди… І від українців вимагаємо того, аби так робилося…".
Аналогічно заприсягнулися і українці. Слова закріпили ділом – трішки пізніше ділом, 1628 року Михайло Дорошенко прийшов на допомогу кримському союзнику. Бахчисарай був в облозі ногайських орд. Наступ козацьких військ змусив ногайського мурзу Кантемира зняти осаду.
Чотирьохтисячний козацький загін під супроводом Дорошенка з боями досяг річки Альми в околицях Бахчисарая, де йому дорогу заступили османсько-буджацькі сили. Точився бій з використанням важкої артилерії. Противник був розгромлений та розігнаний, а Шагіна Ґерея та інших кримських татар було звільнено із облоги.
«Українські козаки були з великою гостинністю прийняті Шагін Ґереєм і ханом. Їм було дозволено поставити свій прапор із зображенням хреста на стіні ханського палацу...».
агадаю, що Михайло Дорошенко - це дід Петра Дорошенка. Також Михайло брав участь у поході на Москву під командуванням гетьмана України Петра Сагайдачного у 1618 році.
Комментариев нет:
Отправить комментарий