«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
События этой ночи описаны Всевышним в Коране. 17-ая сура называется «аль-Исра» - «Ночной перенос»:
سُبْحَانَ الَّذِي أَسْرَىٰ بِعَبْدِهِ لَيْلًا مِّنَ الْمَسْجِدِ الْحَرَامِ إِلَى الْمَسْجِدِ الْأَقْصَى الَّذِي بَارَكْنَا حَوْلَهُ لِنُرِيَهُ مِنْ آيَاتِنَا ۚ إِنَّهُ هُوَ السَّمِيعُ الْبَصِيرُ
«Слава (Аллаху), Который перенес ночь Своего раба из Священной мечети в Отдаленнейшую мечеть , окрестности которой Мы благословили, чтобы показать ему некоторые из Наших знамений. Воистину, Он — Слышащий, Видящий (все вещи) ». (Бл. К., 17:1)
Значение этих событий передано в тафсире Абдуллы Юсуфа Али (ИД «Медина», 2007):
«В начале 17-й суры повествуется о ночном путешествии Пророка Мухаммада: он был перенесен из Священной мечети Мекки (Каабы) в Отдаленнейшую мечеть в Иерусалиме в одну ночь и стал свидетелем нескольких знамений Аллаха. Пророк сначала был перенесен к месту ранних Откровений в Иерусалиме, а затем был поднят на седьмое небо к Высочайшему Трону.
Ссылка на эту великую историю ми‘раджа наилучшим образом показывает человеческую душу в ее религиозном росте. Первым шагом в этом росте должно быть нравственное поведение, уважение к правам родителей и детей, доброе отношение к собратьям, храбрость и твердость в час опасности, чувство личной ответственности и чувство присутствия Аллаха во время молитвы и прославления Господа».
Комментариев нет:
Отправить комментарий