«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
До Нового времени (Эпохи Модерна) в Индии (на территории нынешнего субконтинента) жили 18% населения планеты, производившие 25% мирового ВВП. Приблизительно ту ж роль играл Китай. Сегодня в этих странах живет в совокупности 35% (а вместе с Бангладеш и Пакистаном 40%) человечества. Существует гипотеза, что возвышение Индии и Китая - это возвращение к нормальности, а период европейского господства - историческая аномалия. Хотя есть нюансы - эти страны заимствовали базовые принципы Модерна - капитализм, нации, современный тип государства, научно-техническая революция. Так что они не будут так уж отличаться от Запада, хотя медитации где-то у горного озера останутся...
Впрочем, все это - только возможности.
Колоссальный инфраструктурный проект Китая - Один пояс, Один путь - может оказаться слишком дорогим (около половины инвестиций - убыточны), долг правительства КНР (3 ВВП) и убыточные государственные предприятия, старение населения и грядущие восстания в Китае (стране с самым живым в мире рабочим классом и забастовочным движением) могут изменить облик этой страны.
Ковидная катастрофа в Индии показали страшную слабость индийской инфраструктуры и если центральное правительство снова допустит нечто подобное в будущем, это может стать причиной погружения страны в хаос или даже ее распада.
Комментариев нет:
Отправить комментарий