«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Вони добре знають, що вони можуть бути наступними і що російський імперіалізм завжди намагатиметься відродитися у тій чи іншій формі.
Для них слова про те, що Україна захищає не лише себе, а й всю Європу, мають цілком буквальний сенс.
І вже сьогодні Україна є військовим форпостом Інтермаріуму, поки інші члени цього фактичного регіонального альянсу, передусім країни Балтії, Польща, Чехія, тримають на собі економічний фронт і прямо зацікавлені у тому, щоб Україна була сильною, озброєною і розвинутою державою.
Саме тому плодом російсько-української війни має стати військовий союз Інтермаріум, який назавжди зупинить російський реваншизм, стане ядром нової системи європейської безпеки і центром прийняття вільних від впливів російських лобі геополітичних рішень.
Лаурінас Касчюнас, голова комітету національної безпеки й оборони і парламентської групи "Інтермаріум" Литви, вручає командуванню Третьої Штурмової бригади національний прапор, відомий елемент якого, двораменний Яґелонський хрест, збігається із символом усього Інтермаріуму.
Нагадаю, на зустрічі литовської делегації з комбригом Андрієм Білецьким та його заступником Максимом Жоріним було обговорено спільні заходи з посилення обороноздатності регіону зараз і в довгостроковій перспективі.
З початком осені - і реалізації наших планів! Розраховую на те, що вже при першій підготовчій зустрічі розбудова Інтермаріуму вийде на новий рівень.
Комментариев нет:
Отправить комментарий