Інформація про цей ритуальний розподіл засвідчена в дослідженнях ведійської релігії. Артур Ентоні Макдонелл, описуючи Сому у Vedic Mythology, зазначає, що очищений, незмішаний Сома приносився переважно Ваю та Індрі, тоді як у пізнішому ритуалі Сома для Мітри-Варуни змішувався з молоком, а для Ашвінів — із медом. Сама ведійська традиція також безпосередньо засвідчує молочний Сома для Мітри й Варуни: у Рігведі 1.137 говориться про «світлий Сома», змішаний із молоком, призначений цій божественній парі.
Ця деталь може здатися на перший погляд суто технічною: один різновид Соми готували одним способом, інший — іншим. Проте якщо розглянути не лише склад напою, а й адресатів ритуалу, виникає надзвичайно цікава структура. Перед нами фактично три варіанти одного сакрального напою:
чистий Сома → Індра і Ваю;
Сома + молоко → Мітра і Варуна;
Сома + мед → Ашвіни.
Саме тут відкривається можливість дюмезілівського прочитання.
У реконструкції Жоржа Дюмезіля індоєвропейська сакральна та соціальна система організована навколо трьох основних функцій. Перша пов'язана із сакральною владою, суверенністю, правом і космічним порядком; друга — із фізичною силою, війною та героїчним захистом; третя — із плодючістю, здоров'ям, добробутом, багатством і відтворенням життя. У ведійському матеріалі одним із найцікавіших комплексів для такої інтерпретації є саме розподіл божественних функцій між Мітрою-Варуною, Індрою та Ашвінами.
Мітра і Варуна належать до сфери першої функції. Їхня влада має не просто політичний, а сакральний характер: Варуна пов'язаний із космічним порядком і владою, тоді як Мітра репрезентує нормативність, договір і соціальну впорядкованість. Тому особливо цікаво, що їхня частка Соми характеризується додаванням молока.
Тут необхідно зробити важливе методологічне застереження. Не слід стверджувати, що молоко саме по собі є «символом першої функції». Ведійські джерела цього не доводять. Значущим є інше: молоко як ритуальна домішка виявляється пов'язаним саме з тією божественною парою, яка в дюмезілівському аналізі належить до першої функції.
Більше того, Шатапатха-брахмана подає власне ритуально-міфологічне пояснення змішування Соми з молоком для Мітри й Варуни. У цьому поясненні молоко пов'язується з Мітрою, тоді як Сома — з Варуною; змішування таким чином має не випадковий, а символічно мотивований характер. Це особливо цікаво для нашої проблеми, адже тут сама ведійська традиція намагається пояснити, чому саме молоко входить до частки Мітри-Варуни.
Другу функцію репрезентує передусім Індра. Саме він є центральним богом воїнської сили: переможець Врітри, герой, носій сили та захисник богів і людей. Його зв'язок із Сомою надзвичайно тісний. Сома є джерелом сили Індри перед його героїчними подвигами, а процес його добування — пресування камінням — також має очевидний зв'язок із символікою Індри та його зброї. У цьому контексті особливо промовисто, що для Індри та Ваю подається чистий, незмішаний Сома.
Отже, друга функція займає в цій структурі своєрідне центральне місце: якщо для першої функції Сома модифікується молоком, а для третьої — медом, то для Індри він залишається чистим. Це дозволяє поставити питання, чи не є така відмінність частиною ширшої символічної організації ритуалу. У такому разі воїнська функція отримує не «покращений» або «пом'якшений» Сома, а саме його первинну, незмішану форму.
Нарешті, третя функція представлена Ашвінами. Ці божественні близнюки особливо тісно пов'язані з лікуванням, порятунком, відновленням здоров'я та поверненням життєвої сили. Ведійська традиція також пов'язує їх із медом — madhu. Дослідники відзначають особливий зв'язок Ашвінів із медом, а також їхню участь у ранкових Сома-жертвопринесеннях.
Тому саме тут відповідність третій функції виглядає особливо промовистою. Якщо третя функція охоплює сферу життєвості, здоров'я, плодючості, достатку та приємності існування, то мед — солодка, поживна і цілюща речовина — природно вписується в семантичне поле Ашвінів. Знову ж таки, це не означає, що «мед = третя функція» як універсальна формула. Йдеться про значення меду в конкретній ритуальній системі, де він пов'язаний саме з Ашвінами.
Таким чином, можна побачити своєрідну триступеневу структуру:
I. Мітра—Варуна — Сома + молоко — сакральний порядок і суверенність.
II. Індра—Ваю — чистий Сома — сила і героїчна функція.
III. Ашвіни — Сома + мед — життєвість, здоров'я і добробут.
Найцікавішим у цій схемі є те, що трифункціональна диференціація проявляється не лише на рівні самих богів, але потенційно й на рівні ритуальної форми сакральної субстанції. Один і той самий Сома набуває трьох різних форм залежно від свого адресата: для першої функції він поєднується з молоком, для другої залишається незмішаним, для третьої поєднується з медом.
Це дозволяє говорити про можливу ритуальну морфологію трифункціональності. Перша функція отримує Сому, модифікованого молоком; друга — чистий Сома; третя — Сому, модифікованого медом. Якщо не перебільшувати значення цієї відповідності, вона є надзвичайно цікавою: три функції розрізняються не лише через своїх богів, але й через спосіб, у який для них організовується сакральний напій.
Особливо важливо, що сама ведійська традиція знає різні класи домішок до Соми. У Рігведі згадується Сома, пов'язаний із молоком, кислим молоком та ячменем, тобто ритуальна система була значно складнішою, ніж проста схема з трьох напоїв. Тому не варто перетворювати запропоновану тріаду на тверде правило всього ведійського ритуалу.
Проте саме зіставлення адресатів робить цю деталь особливо важливою. Якби ми просто знали, що Сому іноді змішували з молоком або медом, це було б цікавою інформацією про ведійську технологію жертвопринесення. Але коли молочний Сома виявляється пов'язаним із Мітрою-Варуною, чистий — з Індрою, а медовий — з Ашвінами, перед нами виникає структура, яка добре накладається на дюмезілівську послідовність I–II–III.
Тому найобережніше і водночас найперспективніше формулювання цієї гіпотези буде таким: ведійська диференціація Соми за способом його приготування може відображати або принаймні ритуально виражати функціональну диференціацію його божественних адресатів. Молоко не треба оголошувати самостійним символом першої функції, а мед — самостійним символом третьої. Значущим є саме їхнє включення до ритуальних комплексів Мітри-Варуни та Ашвінів відповідно.
У такій перспективі Сома постає не як одноманітний сакральний напій, а як гнучка ритуальна субстанція, форма якої змінюється відповідно до функції божества. І саме ця обставина робить ведійський матеріал особливо цікавим для дюмезілівського аналізу: трифункціональна структура може бути закодована не тільки в пантеоні, але й у самому способі організації жертвопринесення.
Джерело ритуальної інформації:
A. A. Macdonell, Vedic Mythology (1897), розділ про Сому та його ритуальне вживання; Макдонелл прямо зазначає, що незмішаний Сома приносився Ваю та Індрі, змішувався з молоком для Мітри-Варуни та з медом для Ашвінів. Додаткове первинне підтвердження молочного Соми для Мітри-Варуни міститься в Рігведі 1.137, а брахманічне пояснення цього ритуалу — у Шатапатха-брахмані IV.1.4. - https://www.wisdomlib.org/hinduism/essay/soma-in-vedic-mythology-and-ritual-study/d/doc627292.html?utm_source=chatgpt.com
Комментариев нет:
Отправить комментарий