Його назвали «Морський жеребець із Глендалоха» (Havhingsten fra Glendalough). Прототипом став корабель Skuldelev 2, залишки якого археологи виявили в затоці Роскілле. Дендрохронологічний аналіз деревини показав, що оригінал спорудили приблизно 1042 року в районі Дубліна, який тоді був важливим центром скандинавського світу.
Це був не торговельний корабель, а великий військовий довгий корабель — langskip, призначений для швидкого перевезення воїнів. Його вузький корпус, невелика осадка та поєднання весел із вітрилом дозволяли пересуватися морем, заходити в гирла річок і висаджувати людей без складної портової інфраструктури.
Реконструкцію створювали у 2000–2004 роках фахівці Музею кораблів вікінгів у Роскілле.
Використовували дубову деревину, традиційні інструменти, клінкерну обшивку з перекриттям дощок і залізні заклепки. Метою було не просто відтворити зовнішній вигляд судна, а перевірити його реальні морехідні характеристики.
Під час експедиції екіпаж зіткнувся з тими самими фізичними труднощами, що й середньовічні мореплавці: хвилями, холодом, дощем, обмеженим простором і виснажливою роботою на веслах. На такому кораблі не було закритих кают, а люди жили й працювали фактично просто неба.
Експеримент продемонстрував, що великі кораблі вікінгів були складними та ефективними інженерними конструкціями. Вони могли долати значні морські відстані під вітрилом, а весла забезпечували маневрування й рух за несприятливого вітру.
У 2008 році «Морський жеребець» здійснив зворотну подорож до Данії. Ця експедиція стала одним із наймасштабніших експериментів практичної морської археології, дозволивши дослідникам перевірити не лише конструкцію корабля, а й організацію роботи великого екіпажу.
Археологи відтворили не фантазійний «корабель вікінгів» із кіно, а реальне судно, яке плавало морями Північної Європи майже тисячу років тому.

Комментариев нет:
Отправить комментарий