«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Скифское движение поэтов и революционеров возникло в России в молниеносном 1917 году. Скифство стало вершиной русского Народничества и предтечей Евразийства. Скифами называли себя лучшие поэты, писатели, музыканты и художники Серебряного века: Александр Блок, Кузьма Петров-Водкин, Валерий Брюсов, Сергей Прокофьев, Андрей Белый, Николай Клюев, Сергей Есенин, Борис Пастернак, Евгений Замятин.
Наши люди помнят октябрьскую революцию 1917 года как переворот Ленина и большевиков. Это не совсем так. Революцию вместе с большевиками осуществляли и русские народники – левые эсеры. Скифское Движение шло с ними рука об руку, часть скифов – Сергей Есенин, Мария Спиридонова, Иванов-Разумник были активистами этой партии. Другие печатались в левоэсеровских газетах. Они мыслили Октябрьскую революцию совсем иначе.
В центре левоэсеровской мечты – на кумачёвом от степных маков кургане стояли кочевники-скифы. Пращуры смотрели на нас из исторической бездны. В руках у скифов было подлинное золото русской национальной идеи. Вольные и непобедимые, наполненные светом и силой, подарившие всем народам России культуру и генофонд, они репрезентовали собой настоящий Русский Рай – живое и историческое Царство Правды на нашей земле.
Революция Любви
У большевиков всё дышало ненавистью к людям, народам и классам. А Революция Скифов должна была превратить Россию в райское поле людей-цветов. Стихия Русской любви преображает и исцеляет неисповедным светом ноющее народное сердце. И Русь наполнилась бы народом необыкновенной душевной красоты. Страна запела бы как волшебная ивовая свирель – и планета предстала иной, наполненной музыкой сфер, пожимающей братские руки танцующих метеоритов. Об этой Революции любви и альтруизма мечтали народники – левые эсеры и скифы.
В итоге большевики превратили Россию в погост, угрожающий Небу «марсовой звездой».
Полюс
Скифская Революция должна была привести к рождению Нового Человека – Скифа – Солнечного Русского. Человека как Полюса.
Полюс открыт всем ветрам, всем дверям небесной сферы, взглядам животных, кочевников, духов, светил и небожителей.
Мобильный, пассионарный, активный, творческий, открытый, нестяжательный и царственный Скиф на мгновение воссиял над Землёю как сверхновая Звезда.
Союз Скифских Республик?
Революция обязана была построить на Руси чаемый скифами вольный и братский союз народов Евразии – последнее праведное царство. Союз Скифских Республик.
Но преображения не произошло…
Не хватило одной ангелической буквы, шелеста серафимического крыла над Русской Равниной.
В боях революции, военного коммунизма, коллективизации и индустриализации божественная энергия, пробуждённая Русской Революцией сгорела почти до тла. Сегодня мы собираем этот пепел, и по щекам нашим текут слёзы.
12
Но мы – Евразийцы и Народники храним заветы наших борцов. Мы помним о Революции Любви и о Солнечном Русском. Мы провозглашаем возвращение золотых сверхлюдей. Гороскоп Руси вновь выстроился «скифским образом».
Петроград.
7 ноября.
Ночь. Улица. Фонарь. Аптекарский.
Нас Двенадцать.
Всё сходится.
Новые Скифы.
Заходите.
Возвращаются.
Комментариев нет:
Отправить комментарий