«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
На 27 януари 2012 година се проведе една дълго подготвяна и отлагана във времето българо-румънска среща.
Румънската асоциация «Тотул пентру Цара» се явява духовен наследник на легендарната «Желязна гвардия» на Корнелиу Зеле Кодреану (1899-1938). Организацията не се ангажира в партийните борби за светската власт в Румъния, но затова пък е особено активна на културния фронт като пази жив спомена и продължава делото на румънските легионери.
http://www.miscarealegionara.org
«Тотул пентру Цара» е в основата и на ежегодната конференция по дакология, провеждаща се в Букурещ всяко лято:
http://dacia.org/daciarevival
Български народоизследователи като Димитър Хайдутов, Стефан Серафимов, Йордан Табов и др. отдавна проявяват интерес към този конгрес и желаят да участват в неговата работа. На срещата бе договорено една българска делегация да бъде съставена и да участва на идния конгрес по дакология в Букурещ.
Водени бяха разговори и върху един проект на Общество Дуло, още от 2003 година, да бъде издадена книга за Корнелиу Зеле Кодреану на български език. Подобна книга вече е издадена на руски език:
http://nordlux.org/kodrianu—moim-legioneram.html
На български език досега за Корнелиу Зеле Кодреану и за румънските легионери е публикувано единствено изследването на бургаския историк Иван Григоров в една поредица от статии, отпечатани във месечния вестник «Легионер» в периода 2009-10.
http://bg-legioner-grigorov.narod.ru
Пресслужба на Общество Дуло
http://www.dulo-bulgaria.narod.ru
Русе, 30 януари 2012
Ден на Арийското пробуждане
Комментариев нет:
Отправить комментарий