«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Нам присуще самотрицание, и если этот вакуум ненависти к себе, руссофобии в наших душах не заполнен любовью к другим народам, то мы действительно европейские варвары, европейские азиаты. Наша национальная идея — констатация факта реальности Сатаны, и если мы не найдём в себе сил верить, а вера снимает все проявления ксенофобии, шовинизма и т.п. (нет ни элина, ни иудея…), то мы обречены, тем более сейчас, когда со статусом сверхдержавы покончено навсегда…
Наверное нужно уповать на некие инверсии традиционных для русских ценностей, например: имериализм — мультикультурализм, монархия — анархия, священный Синод — соборность и т.п. Это как Бакунин видел реализацию своих идеалов в панславянстве. Эта либертарная тень империи, не раз заявлявшая о себе в истории, как бунты, революции, утопии и есть истинная судьба нашего народа.
Этот парадокс хорошо проявил себя в колонизации, какой нибудь Ермак, покоряя земли для империи там, на переднем крае, обретал абсолютную свободу, он был анархистом, монархом. Эта обратная сторона медали российской ментальности не есть имитация каких то либеральных или постмодерных догм, это наше, это исконное, и оно адекватно вызовам времени.
Это же так просто! Обнажаем традиционные истоки утопии, например: социализм это соборность. Рассматриваем традицию исходя из реалий современности: соборность это мультикультурализм. В этом русле работает с 90х масса русских философов, но нет, «идеологией» России и Евразии стаёт пустое место, бред могущества шизофреника — геополитика, а на деле сговор постсоветских олигархов и авторитарных правителей с целью усиления эксплуатации народов. А на практике агресивный неоколониализм, который даже пророссийский режим Януковича на Украине заставляет искать милости Европы.
Комментариев нет:
Отправить комментарий