«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Наблюдая за происходящим в мире и нашей стране, с грустью отмечаю, что большинству нравится, когда за них все решают, когда им говорят, кого любить, кого ненавидеть, чего боятся, что носить, что есть, с кем дружить, сидеть дома или гулять, дышать или задыхаться, во что верить, как воспитывать детей, где работать, жить или делать вид. Людей незаметно отучили думать, но все умеют шагать и лучше - строем. Так удобнее, никакой ответсвенности, за меня все решили, инструкции дали, флаг в руки и вперёд!
Но ведь, создавая этот мир, нас, сам Бог дал нам свободу выбора! Для чего, как думаете?
Судя по многим, большинству эта свобода выбора не нужна, думать не хочется, лучше быть подопытным животным, так им кажется проще!
Когда вы обнаруживаете, что внутри поселился страх, липкий такой, животный, заставляющий заползать в нору и бросаться на тех, кто, как вам внушили, является источником опасности для вас, значит веры в вас не осталось. Либо вы боитесь, либо вы верите! Либо вы боитесь, либо вы живете! Либо вы становитесь управляемой массой, либо вы думаете, анализируете, верите в Бога, который подарил вам жизнь. Большую, яркую, свободную, сложную, непредсказуемую, подарил испытания, болезни, выборы, возможность меняться, становится лучше и добрее.
Нет, жизнь одна, очень короткая и только от вас зависит, насколько яркой, полезной и настоящей она будет.
Ваша Ксюша.
Комментариев нет:
Отправить комментарий