«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
1. Российское командование отправляло солдат в лобовые атаки, украинское командование избегало лобовых атак, предпочитая перерезать коммуникации и вести боевые действия дистанционно с помощью артиллерии.
2. Российское командование проводило неизбирательную, тотальную бомбардировку городов. В 2014 году Славянск тоже очень сильно страдал от обстрелов. Украинское командование выбрало определенный участок в пригороде Славянска – Семеновку, где вело постоянную артиллерийскую дуэль с целью истощения артиллерийских запасов противника. Этот район боевых действий был практически полностью разрушен. Но страдал не только пригород. Из разных районов города боевики вели обстрел украинских позиций помощью самоходной артиллерийской установки «Нона». Ответный огонь попадал в жилые здания (надо сказать, что сами украинские военные никогда не вели обстрелы из жилых кварталов и не размещали там артиллерию). В начальный период войны украинские военные пользовались старой техникой и просроченными снарядами, которые порой попадали в жилые кварталы потому, что летели непредсказуемо. Однако систематических неизбирательных обстрелов Славянска, как обстреливали Грозный, не было. Кроме того были случаи, когда по городу стреляли сами боевики либо с целью провокации, либо с целью мести, например, когда была разрушена мебельная фабрика протестантов.
Это две разные парадигмы ведения войны: Украина ведет войну в рациональной парадигме и пытается минимизировать потери, Россия ведет войну в парадигме иррационального зла.
Именно это обстоятельство не понимал Владимир Зеленский, когда говорил: «Нужно просто перестать стрелять». С рациональной позиции он абсолютно прав. Постоянные перестрелки вдоль линии разграничения не преследуют никакой военной цели. Если бы решалось какая-то военная задача, как было во время сражения за Донецкий аэропорт или за промзону в Авдеевке, тогда понятно, что стрелять пришлось бы. А так это просто бессмысленное убийство. Поэтому он был искренне уверен, что во время встречи убедит Путина рациональными доводами прекратить без толку убивать, ну а дальше уже как получиться, так и будет решать другие военно-политические вопросы. Однако Зеленский не учел, что у Путина иррациональная мотивация, и именно поэтому почти каждый день на фронте продолжают погибать украинские военные.
Комментариев нет:
Отправить комментарий