«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Задолго до присоединения Сибири в районе археологического памятника «Царево (малое) городище» был город не самого маленького значения. Здесь располагалась Чимги-Тура – столица Тюменского ханства. В разный источниках называется по-разному: Чингидин, Чингий, Чинги-Тура, Цымгэ-Тура, Жанги-Тура; Чимке-тора.
Основателем города считается хан Тайбуга. Мнения относительно того, в какой улус (Тайбугинов или Шибанидов, потомков пятого сына Джучи) изначально входил город разнятся. Но общепринято считать, что после 1224 года в улусе Джучи (старшего сына Чингисхана) появился Тюменский улус со столицей в Чимги-Туре.
В период 1396-1406 гг. тюменским ханом был Тохтамыш. Недалеко от Чимги-Туры он погиб. После него с 1406 по 1413 гг. городом и ханством управлял Чокре (будущий 37-й хан Золотой Орды). В 1428 году Чимги-Тура стала столицей Узбекского ханства.
Наивысшее значение город получил с приходом к власти Ибака, который в 1481 году стал ханом Большой Орды и перенес столицу в Чимги-Туру. После его смерти в 1495 году Тайбугины перенесли столицу Сибирского ханства в Кашлык. Началось двоевластие: Тайбугины в Кашлыке, Шибаниды в Чимги-Туре.
Положил конец этим распрям шибанид Кучум, который, убив тайбугина Едигера, сделал столицей Сибирского ханства Кашлык. После этих событий (1563 г.) Чимги-Тура не упоминалась. А спустя 20 лет здесь основали новый город – Тюмень.
Сейчас на месте, где стояла столица Сибирского ханства, находится стадион «Геолог». К сожалению, о существовании этого города никто не вспоминает: нет находок в музеях, а в проведении раскопок власти не заинтересованы. Хотя, здесь, скорее всего, должен быть богатый культурный слой, т.к. через эти земли шла торговля между Азией и Европой.
В наше время в связи с будущей стройкой в Тюменском логу общественность призывает организовать раскопки.
Комментариев нет:
Отправить комментарий