«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Бо якщо збереже - імперіалізм як ідеологія зазнає удару. А якщо не збереже - він матиме тріумф.
Ця війна - зокрема і про майбутнє світу.
ХХ століття було століттям зіткнення імперій та їхнього розпаду. Воно було століттям незалежностей.
Росія хоче зробити ХХІ століття часом нових імперій. Часом реімперіалізації. Часом примусових залежностей.
Отже, дилема: ХХІ століття буде століттям деколонізації чи реколонізації? Все вирішується зараз у цій війні.
***
У російському дискурсі є звичка презирливо вживати слово «самостійна» щодо України. У цьому презирстві заховане і презирство до самої ідеї бути своїм власним господарем. Ідею, що люди можуть бути власними господарями, що можна бути собою, а не «чьих будете». Цього російська політична ідея ніколи не прийме. І тому вона так жорстоко бореться проти того, що вважає вірусом свободи. Бо те, чого вона вчить своїх людей, - це обирати між різними типами рабства.
Якщо ця модель переможе, гірше буде всім. Гірше буде всьому світові.
Повернення імперій можливе. Ніщо не вирішено наперед. Тому ставки такі високі. Тому ця війна важлива для всієї планети.
Навіть якщо планета цього поки не цілком зрозуміла.
Монтень писав, що чеснота не є чеснотою, якщо вона дається легко. Тому свобода не є свободою, якщо вона дається легко.
Але якщо вже її виборюєш - тоді вона стає справжньою. Без домішків.
Комментариев нет:
Отправить комментарий