Французький лінгвіст, міфолог і філолог-компаративіст, автор Теорії трьох станів Жорж Дюмезіль відомий своїми порівняльними дослідженнями релігій та міфологій індоєвропейських народів.
Виходячи з тези, що структура релігійно-міфологічних уявлень має відображати соціальну структуру, Жорж Дюмезіль сформулював так звану трифункційну теорію, яка, після запеклих наукових дискусій, стала загальновизнаною серед дослідників міфології.
Ця теорія ґрунтується на загальновідомому факті існування трьох соціальних функцій індоєвропейських народів: культової (представники — жерці), військової (представники — військові вожді) та господарчої (представники — землероби та ремісники).
Найчіткіше це прадавнє членування збереглося в Індії (три основні варни): «брахмани», «кшатрії» та «вайшії», яким відповідають три гуни: «саттва», «раджас» і «тамас», тобто три форми, елементи, якісні модуси чи прояви пластичної субстанції, «пракріті».
В кастової модел під виглядом людини можуть є приховані різні реальності. Це різні сутності, різні світи, у кожного з них - свої власні, відведені їм місця, оскільки вони представляють собою втілення різних енергій і різних сумішей буття. Ці енергії циркулюють крізь них і кожен може досягти досконалості в своєму власному роді, в своєму власному вигляді.
Відповідно до цього Дюмезіль реконструював тричленну структуру пантеону богів у міфологіях кількох індоєвропейських народів.
В давніх римлян це були Юпітер — Марс — Квірін, в аріїв — Мітра та Варуна — Індра — Ашвіни, в скандинавів — Одін — Тор — Фрейр, у скіфів — Колаксай — Ліпоксай — Арпоксай.
Дюмезіль вважає, що повноцінних каст є три, а четверта є змішанням деградованих представників перших трьох.
Оскільки в традиційному суспільстві з торгівлею існувало дуже багато табу та сакральних обмежень, то зберіганням коштовностей займалися брахмани, проблемами розподілу та обміну - кшатрії. Вайшії ж були ремісниками та землеробами.
За Дюмезілем поява професійних торговців, купців в складі третьої касти стало ознакою деградації індоєвропейської цивілізації. Одним з таких факторів на ці процеси є вплив юдеїв, які перебуваючи в четвертому вигнанні (“трефному” світі), почали застосовувати у відношенні до нього ті господарські методи, що забороняються в рамках самої юдейської громади.
Середньовічна Європа знала три основні стани — духовенство (лат. oratores), войовників (лат. bellatores) та трудівників (лат. laboratores) — міщан, селян.
Церква також поділяє людей на духовних («пневматики»), душевних («психіки») та плотських («саркіки»).
І вся ціннісна система була заснована саме на цій тричленній структурі суспільства.
Теорія Дюмезіля справила величезний вплив на подальші дослідження в області індоєвропеїстики та на становлення структуралізму (Дюмезіль сприяв просуванню кар'єри молодого Фуко). Також Дюмезіль вплинув на Леві-Стросса (але останнього відрізняє інтерес до структурної динаміки, до механізму варіацій міфологічних конфігурацій). Теорію Дюмезіля підтримував й високо оцінював Мірча Еліаде
«Новий час» скасовував релігію, стани, сакральне розуміння світу і це стало початком занепаду та кінця індоєвропейської цивілізації на зміну якій прийшли капіталізм, матеріалізм, економізм, егалітаризм, фемінізм та ін…
Комментариев нет:
Отправить комментарий